Білогородська ОТГ: що буде з малими селами?


Реформа децентралізації та об’єднання територіальних громад для жителів п’яти сільських рад у складі Білогородської, Бобрицької, Гореницької, Музичанської та Святопетрівської, закінчується примусовим об’єднанням у Білогородську ОТГ. Якщо жителі Бобрицької і Музичанської сільських рад намагались скористатись правом добровільного об’єднання ще з 2015 року, то решта громад сіл покірно дочекалась централізованого рішення.

В останню мить Верховна рада змінила порядок проведення місцевих виборів, відтепер навіть у сільських об’єднаних територіальних громадах вони відбуватимуться за пропорційною виборчою системою, за списками кандидатів, затверджених партійними з’їздами, якщо там проживає понад 10 тисяч виборців. Станом на червень 2020 року, кількість зареєстрованих виборців у майбутній Білогородській ОТГ склала 19 523. Новою редакцією Виборчого кодексу передбачено, що в громадах з кількістю виборців від 10 до 30 тисяч кількість депутатів в місцевій ради буде 26. Фактично кількість місцевих депутатів зменшиться вчетверо у порівнянні з поточним складом сільрад.

Населений пункт  Кількість виборців
с. Білогородка 6 050
с. Шевченкове 1 671
с. Святопетрівське 6 111
с. Бобриця 639
с. Гореничі 2 355
с. Гнатівка, с.Лука 822
с. Стоянка 388
с. Музичі 1 161
с.Неграші 326
ВСЬОГО 19 523

Виборці отримають кілька бюлетенів, бо голосуватимуть за Голову ОТГ, депутатів ОТГ, та, як мінімум, обласної ради. Багато хто говорить про досвід подібних перших виборів у Польщі, де через таку плутанину 30% бюлетенів було зіпсовано, тож перевагу матимуть кандидати, орієнтовані на освіченішого виборця. Ймовірно, територія Білогородської ОТГ буде розділена на три округи (Білогородка, Святопетрівське та інші села), жителі кожного округу матимуть власний список кандидатів у депутати від кожної партії, не менше 5 чоловік. При цьому запроваджується ґендерна квота: двоє з п’яти кандидатів повинні бути іншої статі. Доречі, раніше виборну посаду старост сіл з жовтня 2020 року фактично зробили такою, що призначається: за поданням Голови ОТГ затверджує рада. Старости сіл входитимуть до виконкому ОТГ.

Таким чином, при вказаному розподілі на округи, такі села як Бобриця і Гнатівка, Музичі і Неграші, Гореничі та Лука і Стоянка можуть отримати достатнє представництво у органах управління новою об’єднаною територіальною громадою. Питання буде більше полягати у загальному векторі розвитку Білогородської ОТГ. Помітно як за останні кілька років щільним житловим масивом з багатоповерхівок стало село Святопетрівське, до них додаються логістичні комплекси, склади. Протилежний вектор розвитку обрало село Бобриця, де було заборонене будівництво вище трьох поверхів, головною цінністю визначена природа і напрямками для соціально-економічного розвитку обрані такі, що їй не шкодять.

Основою доходів бюджету майбутньої об’єднаної громади стане 60% податку на доходи фізичних осіб, який сплачується на її території. Раніше ці кошти йшли до районного бюджету і звідти фінансувались дитячі садки, амбулаторії, будинки культури, інфраструктурні проекти. «Керманичі» теж сиділи там. З наступного року всі ці функції, разом з джерелом доходів переходять до ОТГ. Це чудовий шанс підняти рівень освітніх, медичних та інших послуг для жителів наших сіл на високий рівень.

На що треба звертати увагу?

Освіта: повноваженнями ОТГ у сфері дошкільної (дитсадки) та загальної середньої освіти (школи) є управління закладами, а також забезпечення їх утримання та розвиток матеріально-технічної бази. Із державного бюджету до бюджету ОТГ кошти надходитимуть у вигляді освітньої субвенції на заробітну плату педагогічних працівників. Решту витрат на утримання шкіл громада здійснюватиме за рахунок власних податкових надходжень. Згідно із даними Міністерства фінансів України, у 2019 році загальні видатки на денні школи склали 23 108 грн в середньому на одного учня. Є цікавий проєкт https://schoolbudget.cost.ua/, де можна ознайомитись і порівняти структуру витрат у різних школах України. Білогородська ОТГ може ставити задачі щодо підвищення рейтингу шкіл і дитячих садків, доходів педагогів, покращенню матеріально-технічної бази. Ключовим питанням буде залучення на роботу відповідного управлінця.

Медицина: зараз на території сіл послуги первинної ланки медицини надаються сімейними лікарями, що закріплені за амбулаторіями та ФАПами, які входять до складу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) Києво-Святошинської районної ради». Їх базове фінансування здійснюється за рахунок підписання договорів з Національною службою здоров’я України. Але крім цих коштів, ОТГ може самостійно здійснювати дофінансування майбутнього комунального підприємства ОТГ, для залучення молодих медичних працівників будувати службове житло. Перехід сільських амбулаторій та ФАПів від районного ЦПМСД до комунального некомерційного підприємства ОТГ розпочинається із прийняттям радою Білогородської ОТГ рішення та надсилання пропозиції районній раді. Після надання згоди на передачу в управління об’єднаної територіальної громади необхідно також передати майно, яке знаходиться на балансі комунального некомерційного підприємства. Так же як і з освітньою функцією, критично важливо, щоб планування і управління роботою мережею первинної медико-санітарної допомоги здійснювалось професійно. Крім того, згідно нормативів обслуговування населення, кількість амбулаторій має бути кратною 3 тисячам, відповідно села Білогородської ОТГ потребують негайної добудови кількох амбулаторій.

Адміністративні послуги: більшість жителів орієнтуються на те, що в нову раду ОТГ треба буде їздити за довідками та іншими видами адміністративних послуг. Насправді все може бути швидко організовано по-іншому. Будівництвом та введенням в експлуатацію сучасного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) можна наблизити до людей те, що раніше змушувало їхати в Боярку, Вишневе чи Київ. Від видачі паспорта до реєстрації нерухомості, від реєстрації підприємства до видачі довідок з земельного кадастру, від видачі дозволу на будівельні роботи до реєстрації шлюбу. Це все, як і ще майже 300 послуг, технічно можливо здійснювати ЦНАПу. І не обов’язково будувати всю інфраструктуру в адміністративному центрі ОТГ, наприклад, Музичі теж можуть стати місцем будівництва першого ЦНАПу.

Повноваження у сфері містобудування та архітектури: законодавством передбачено, що ОТГ можуть перебирати на себе повноваження щодо містобудівної діяльності. В багатьох добровільно створених об’єднаних територіальних громадах вже кілька років як створені відділи, що забезпечують контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини, державних стандартів, норм і правил. Розробляють і затверджують містобудівну документацію для планування та забудови територій. Знаєте чому була реалізована хаотична забудова, наприклад, Софіївської і Петропавлівської Борщагівок? Чому траса Київ-Бишів перетворилась на внутрішню вулицю з десятком світлофорів? І чому колись актуальний проект продовження лінії швидкісного трамваю від Борщагівки до Білогородки вже не вдасться реалізувати? Чому дорога в\з Києва перетворилась на щоденний ад? – Через видачу в районі дозволів на будівництво окремих будинків, які не враховували появу один одного. Через те, що в Києво-Святошинському районі досі діє схема планування вісімдесятих років минулого століття! Коли транспортне навантаження було в десять разів меншим. Фактично Білогородська ОТГ терміново потребує термінового затвердження просторової організації Стратегії розвитку (схеми планування), узгодження дорожньо-транспортної інфраструктури з новими генеральними планами сіл (по факту деякі села планують населення розміром з середнє українське місто). Необхідне планування мережі об’єктів первинної медичної допомоги узгодженої з оновленою проектною дорожньою мережею (щоб медична допомога доїжджала вчасно), затвердження схеми закладів освіти побудованої на підставі вимог нового законодавства у сфері освіти, з врахованням демографічного прогнозу (кількість дітей різних вікових груп на перспективу). Це, мабуть, найскладніша з описаних в матеріалі функцій. І чи не найважливіша на сьогодні.

Щоб не дати наші села перетворити на гетто. Життя має бути іншим, села мають лишитись селами. Розвиток інфраструктури не обов’язково має призводити до перетворення села на місто чи мікрорайон. Найцінніші території якраз ті, де вдається поєднати комфорт, сильну економіку і природу в її первинному вигляді.

Роман Іваненко,
ініціатор проєкту «Казкове село Бобриця», житель с.Бобриця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *